- бувалець
- [бува/леиц']
-л'ц'а, ор. -л'цеим, м. (на) -л'цеив'і/-л'ц'у, мн. -л'ц'і, -л'ц'іў
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
бувалець
Смотреть что такое "бувалець" в других словарях:
бувалець — льця, ч. Людина з великим життєвим досвідом, яка багато бачила, зазнала у своєму житті … Український тлумачний словник
бувалець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
бувалий — а, е. Який багато бачив, зазнав у своєму житті; який має великий життєвий досвід. || у знач. ім. бува/лий, лого, ч. Про досвідчену людину, яка багато бачила, зазнала у своєму житті; бувалець … Український тлумачний словник
пробант — банта, ч. Пр. 1. Новичок в челядничій майстерні або в монастирі. 2. Людина, яка пройшла різні життєві спроби, життєві випадки; бувалець, досвідчена життям людина … Словник лемківскої говірки
